Нанотехнології та наноматеріали сьогодні стрімко впроваджуються практично в усі галузі промисловості й, відповідно, збільшується кількість працівників, які контактують з нанооб'єктами за виробничих умов. Наночастки та наноматеріали набувають характеру нового антропогенного чинника, який може характеризуватися потенційною небезпекою для здоров'я не тільки працюючих, а й в цілому для населення та стану екологічних систем. Вивчено гігієнічні особливості умов праці операторів, зайнятих виробництвом нанопорошків силіцидів і нітридів тугоплавких безкисневих сполук металів. Здійснено клініко-лабораторне обстеження стану гепатобіліарної системи і щитоподібної залози (ЩЗ) операторів, розроблено на цій основі профілактичні рекомендацій. Розглянуто технологічні процеси термічного синтезу й високоенергетичної механоактивації композитних нанопорошків нітриду титану та силіцидів металів. Подано гігієнічну оцінку фізичних чинників (пилу нанопорошку, шуму, мікроклімату) на робочих місцях операторів. Фізіолого-гігієнічна оцінка праці операторів - визначення тяжкості та напруженості трудового процесу. Клінічне обстеження: визначення активності ферментів АЛТ, ACT, загального білірубіну, холестерину, глюкози в крові оператора. Ультразвукове дослідження структурних змін печінки за допомогою методу УЗД. Встановлено, що робота операторів пов'язана з впливом фізичних факторів виробничого середовища: хімічного пилу, шуму, температури, вологості, інфрачервоного випромінювання, провідним є вміст наночастинок у повітрі робочої зони. Трудовий процес операторів за ступенем тяжкості відповідає класу 1 (оптимальний, легке фізичне навантаження), а напруженості класу 3.1. (шкідливий 1 ступеня). Показано, що в операторів зростають показники АлАт, АсАт, показники ліпідного та вуглеводного обміну, збільшуються розміри ЩЗ. Висновки: провідним виробничим фактором є наявність пилу нанокристалічних порошків силіцидів хрому, молібдену, танталу та нітриду титану в повітрі робочої зони. Праця операторів за ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" відповідає класу 3.1. Клінічна оцінка стану гепатобіліарної системи показала зміни з боку АЛТ, ACT та зниження коефіцієнта де Рітіса. Підвищення АЛТ, ACT поєднувалися зі змінами показників ліпідного обміну (гіперхолестеринемія) та вуглеводного обміну (гіперглікемія). Застосування методу ультразвукової діагностики не виявило структурних змін з боку печінки в даної групи працівників, проте було виявлено суттєві структурні зміни з боку ЩЗ. На основі проведених гігієнічних і клініко-статистичних методів було розроблено гігієнічні рекомендації.

• Солоха Ніна Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"