У дослідах in vitro було відтворено фізіологічні умови формування та наступного лізису кров'яного тромбу. Тромбоутворення ініціювали тромбіном або контактом крові з аніонною поверхнею, що стимулює спонтанне згортання. У зразок крові попередньо додавали тканинний активатор плазміногену або/та протеїн C. Контролювали час початку та повної деградації сформованих тромбів, а також зміни вмісту протеїну C у лізатах. Встановлено, що лише додавання протеїну C, як окремо, так і в поєднанні з тканинним активатором плазміногену призводило до найбільш ефективного лізису тромбів: їх остаточна маса становила 18 та 5 % відповідно відносно контролю. Препарат тканинного активатора плазміногену за окремого внесення та у поєднанні з препаратом протеїну C призводив до зниження вмісту протеїну C в лізатах згустків крові, утворених спонтанно, на 83 та 74 %, відповідно. В лізатах згустків, утворених тромбіном, це зниження було 72 і 56 % відповідно. Без додавання тканинного активатора плазміногену лізати згустків, утворених тромбіном, містили протеїну C на 54 % менше, ніж ті, що були сформовані спонтанно. Отже, зміни вмісту протеїну C в ізольованому об'ємі тромбу мають контролюватися тромбіном на стадії тромбоутворення та системою фібринолізу на стадії тромболізису. Вміст протеїну C в лізатах згустків, утворених екзогенним тромбіном, поступово знижувався протягом наступних 10 год тромболізису, що додатково має свідчити про взаємодію систем фібринолізу та активації протеїну C. Сформульовано гіпотезу про існування у плазмі крові за участі клітин крові ендотелійнезалежного механізму активації протеїну C, ефективність якого підвищується у процесі тромболізису.

• Паталах Ірина Іванівна (біологічні науки)
• Ревка Ольга Володимирівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"