Мета роботи - з'ясувати можливість канцерогенної дії хіміотерапії на тлі одного курсу променевої терапії. Для виконання роботи використано електронну базу даних, яка містить інформацію з 501 історії хвороби (194 історії хвороби пацієнтів, у яких після проведеного лікування виникли другі пухлини (група ДП) через 3 і більше років; 157 випадків групи позитивного контролю - пацієнти, у яких не з'явилися ДП, але утворилися метастатичні пухлини (група МП) і 150 пацієнтів без негативних наслідків (група БН) протягом більше 5 років). Перед безпосереднім аналізом результатів терапії проаналізовано дані з урахуванням стадії, морфології, локалізації та клінічного перебігу першої пухлини (ПП), клініко-лабораторних даних щодо стану організму-носія та інших характеристик ПП і факторів, що використовувалися з метою її позбавлення. Дослідження проведено шляхом порівняння означених даних між групами хворих з ДП, пізніми СП та у хворих без негативних наслідків після лікування ПП. Вірогідно більша кількість пацієнтів БН через 5 і більше років після проведеного спеціального лікування мали у схемі хіміолікування неоад'ювантну терапію. Крім того, у хворих цієї групи під час лікування хіміопрепаратами ПП спостерігалися більш тяжкі ураження системи крові. До того ж препарати, якими лікували хворих цієї групи, мали більш високий еметогенний потенціал. Доведено, що використання протипухлинних антибіотиків знижує ймовірність виникнення ДП майже в півтора рази, при цьому більш успішним було лікування за схемою "CAF" у порівнянні з "CAMF". Можливо, це свідчить про канцерогенну дію метотрексатів.З'ясовано, що серед схем хіміолікування, які не містять антрациклінів, найбільш успішними слід вважати наслідки лікування за схемою "F + лейковорин". Дію антрациклінів підсилюють препарати платини: шанс появи других раків під час хіміолікування без платини становить 0,58, без протипухлинних антибіотиків - 1,16, без обох груп препаратів - 1,88.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Радзішевська Євгенія Борисівна (біологічні науки)
• Насонова Алла Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"