Розглянуто фізико-хімічні основи впливу різних факторів на перебіг електрохімічно ініційованих процесів фунціоналізації органічних субстратів різних класів (аліфатичні й ароматичні ацилгалогеніди, фторвмісні іміни, полімери, фреони С₁-С₂ та ін.) "малими" молекулами по шляху їх карбоксилювання, сульфонілування, дегалогенування. Вперше показано можливість електрохімічно активованого введення діоксиду вуглецю у зазначені сполуки, що розкриває нові нетрадиційні шляхи одержання за м'яких умов α-оксокарбонових кислот, фторвмісних ароматичних амінокислот, поліфторвмісних аліфатичних карбонових кислот, сополімерів з акрилатними фрагментами. Зроблено висновок про механізм електрохімічної активації ацилгалогенідів, фторовмісних похідних бензальаніліну за відсутності та за присутності CO₂. Показано, що ключовою стадією електрохімічного карбоксилювання є відновлення субстрату з утворенням аніон-радикалів. Визначено кінетичні й електрохімічні параметри гетерогенної стадії переносу електрона та подальших перетворень інтермедіатів процесу. Встановлено основоположні закономірності впливу електронної будови органічного субстрату, природи середовища та матеріалу катода на перебіг процесів електрохімічної активації ацилгалогенідів, фторовмісних ароматичних імінів та їх карбоксилювання. Показано, що фактори, які сприяють полегшенню катодного відновлення імінів і ацилгалогенідів, зміщенню потенціалу ведення процесу у менш негативну область, викликають збільшення виходів відповідних кислот. Встановлено, що потенціал відновлення ряду ацилгалогенідів і виходи α-оксокислот можуть бути пов'язані з розмірами катіонів фонової солі та їх специфічної адсорбцією на електродах, у той час, як у випадку імінів, ефективність протікання процесів їх електрохімічно активованого карбоксилювання може визначатися особливостями катодного відновлення імінів і діоксиду вуглецю на поверхні різних матеріалів. Вперше показано можливість електрохімічного карбоксилювання галогеновмісних (полівініл-хлорид, -бромід) і ненасичених (полібутадієн) полімерів, що дозволяє спростити одержання сополімерів з фрагментами акрилової кислоти. Встановлено можливість використання в реакціях електрохімічного відновлення досліджених фреонів переносників електрона різних класів (стабільні ароматичні аніон-радикали, комплексні сполуки нікелю, діоксид сірки). Показано, що ефективність дії зовнішньосферних медіаторів визначається їх редокс-характеристиками, в той час, як для внутрішньосферних більшу роль відіграє їх просторова будова. Виявлено каталітичну дію срібного катода в процесах електрохімічної активації фреонів, що дозволяє підвищити ефективність їх дегалогенування. Показано, що електрохімічно відновлена форма діоксиду сірки може реагувати з фреонами, залежно від їх будови, або по шляху дегалогенування з утворенням фторвмісних етиленів, виступаючи в ролі медіатора переносу електрона (СF₂ClCFCl₂, CF₂BrCFClBr, CF₂BrCF₂Br та ін.), чи також і сульфонілуючого реагенту, входячи в їх молекули (CF₃CCl₃, СF₃СBr₂Сl, СF₃CFBr₂ та ін.) у вигляді функціональних груп, з утворенням фторвмісних сульфінових (сульфонових) кислот. На підставі встановлених закономірностей впливу електронної будови реагентів, природи середовища, матеріалів катода, електрокаталізаторів на протікання вивчених процесів електрохімічної активації та функціоналізації сполук різних класів знайдено оптимальні умови їх здійснення.

• Тітов Володимир Євгенович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"