Cистематизовано літературні дані щодо методів синтезу азолів (імідазолів, оксазолів, тіазолів, піразолів, триазолів і тетразолів), функціоналізованих карбоксиметилтіольним фрагментом, та проаналізовано результати вивчення біологічної активності цього класу сполук. Основними напрямками синтезу азолілтіооцтових кислот та їх похідних на сьогодні є реакції азолів, що містять тіольну групу із галогенооцтовими кислотами та їх похідними, нуклеофільне заміщення галогену в галогеноазолах за дії тіогліколевої кислоти. Окрім цього, знайшли застосування приєднання тіолів до кратних зв'язків, активованих електроноакцепторними угрупованнями, а також формування азольного циклу з гетерофункціональних систем, які вже містять фрагмент тіооцтової кислоти. Для одержання поліфункціональних похідних азолілтіооцтових кислот іноді використовується варіант модифікації функціональних груп азолів із вже наявним фрагментом тіооцтової кислоти. Узагальнення літературних даних надає всі підстави стверджувати, що похідним азолілтіооцтових кислот притаманна різнопланова біологічна дія. Зокрема, для них характерна антиоксидантна, гіпоглікемічна, протитуберкульозна, аналгетична, противірусна, антимікробна та протигрибкова активність. Проаналізований матеріал засвідчує перспективність пошуку нових біоактивних речовин в ряду азолілтіооцтових кислот.

• Чорноус Віталій Олександрович (хімічні науки)
• Паламар Аліна Олександрівна (фармацевтичні науки)
• Грозав Аліна Миколаївна (хімічні науки)
• Вовк Мирослава Василівна (економічні науки)
• Вовк Марія Валеріївна (психологічні науки)
• Вовк Михайло Володимирович (1954–) (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"