У фокусі запропонованого дослідження знаходиться вивчення компліменту як особливої мовленнєвої тактики в розмові, що вживається з метою оптимізації процесу діалогізації. Мета роботи - визначення функціональної ролі компліменту як особливої мовленнєвої тактики у процесі комунікації та встановленні закономірностей відносної частотності вживання компліментів в аспекті психологічного та мовленнєвого впливу на слухача. Предмет вивчення - кореляції відносної частотності вживання компліменту як мовленнєвої тактики в межах різних комунікативних стратегій. Результат дослідження - визначення статусу комунікативних стратегій, їх диференціація відповідно до норм мовленнєвого етикету і принципів ввічливості. Надано нову оригінальну дефініцію компліменту як інструменту можливого ментального й мовленнєвого впливу на співрозмовника, визначено роль компліменту у виокремлених мовленнєвих стратегіях. Корпус обробленого фактичного матеріалу складає 6500 мовленнєвих зразків, відібраних унаслідок проведення суцільної вибірки з художнього діалогу оригінального англійського роману. Висновок: комплімент як універсальна тактика спілкування у процесі діалогізації служить оптимізації комунікації загалом і сприяє реалізації комунікативної мети мовця.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"