Лужні каоліни Глуховецького родовища утворились внаслідок малої швидкості вивітрювання калієвих польових шпатів (мікроклін-пертитів) у материнських породах. Вивчення вивітрених зразків мікроклінів із пегматоїдних зон родовища показало, що в кристалах мікрокліну поступово з'являються паралельні борозенки, які на пізніх стадіях вивітрювання розшаровують кристали на окремі пластини, оточені утвореними кристалами каолініту, що не мають певної орієнтації. Рентгенофазовий аналіз не виявив утворення проміжних фаз між мікрокліном і каолінітом під час вивітрювання. У зразках мікрокліну спостерігаються рентгеноаморфні тонкодисперсні утворення, які свідчать про те, що, ймовірно, він містить достатню кількість нескомпенсованих зв'язків, мікродефектів та високодисперсні фази, які підвищують його сорбційні характеристики. У результаті дослідження сорбційної здатності каолінів було встановлено, що коефіцієнти розподілу відносно ⁹⁰Sr для вивітреного мікрокліну у 2 - 3 рази перевищують цей показник для каолініту і первинного мікрокліну.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Розко Алла Миколаївна (національна безпека)
• Федоренко Юрій Григорович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"