Розкрито проблеми використання релігійними сектами вікових і психологічних особливостей неповнолітніх з метою їх залучення до релігійних сект для злочинної діяльності. Зазначено, що вік - категорія, яка позначає тимчасові характеристики індивідуального розвитку. На відміну від хронологічного віку, який виражає тривалість існування індивіда з моменту його народження, поняття психологічного віку позначає певний, якісно своєрідний щабель онтогенетичного розвитку, який зумовлено закономірностями формування організму, умовами життя, навчання й виховання. Процес переходу від одного вікового щабля до іншого передбачає глибоке перетворення всіх названих структурних компонентів віку та може супроводжуватися більш-менш вираженими конфліктами та протиріччями (віковими кризами). Вікові кризи - особливі, відносно нетривалі за часом (до року) періоди онтогенезу, які характеризують різкими психологічними змінами. На відміну від криз невротичного або травматичного характеру, вікові кризи належать до нормативних процесів, необхідних для нормального, поступового процесу особистісного розвитку (Е. Еріксон). Вікові кризи можуть виникати під час переходу людини від однієї вікової категорії до іншої та пов'язані із системними якісними змінами у сфері її соціальних відносин, діяльності та свідомості. Поняття вікових особливостей, вікових меж не має абсолютного значення - вікові межі рухливі, мінливі, мають конкретно-історичний характер і не збігаються за різних соціально-економічних умов розвитку особистості. Сучасна наука виділяє 2 основних етапи формування особистості: підлітковий вік - період розвитку дітей від 11 - 12-ти до 15-ти років: ранній (або молодший) юнацький вік - приблизно від 15-ти до 18-ти років. Використання психологічних вікових особливостей пов'язане зі знанням складностей та протиріч особистості, що формується, особливостей взаємодії її з навколишнім середовищем. Зазвичай найбільш характерними особливостями цього процесу є: емоційно виражене прагнення пізнати навколишню дійсність, висока активність особистості, поява власних оцінок тих або інших подій та фактів. Ці риси часто вступають у протиріччя з малим життєвим досвідом, з відсутністю вміння переборювати невдачі, з нестійкістю й поверхневістю першого враження. Результатом цього є надмірна різноманітність пізнавальних інтересів, швидка зміна спрямованості уваги й зовнішньої орієнтації, висока "рухливість" оцінок і самооцінки. Внутрішні протиріччя, гостра сприйнятливість і вразливість підлітка, поверхневість самосвідомості та самооцінки, відсутність стійких інтересів визначають його особливу схильність до впливу певних чинників.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"