Мета дослідження - порівняти вплив знеболення опіоїдним анальгетиком омнопоном і неселективним інгібітором ЦОГ-2 парекоксибом на ендоцитарну активність фагоцитів різної локалізації на моделі хірургічного видалення пухлини. У дослідженні було використано 50 мишей лінії C57/black, яким перещеплювали карциному легені Льюїс у подушечку задньої лапи. На 22 добу лапу з пухлиною ампутували. Анальгетики (омнопон у дозі 10 мг/кг, парекоксиб - 20 мг/кг) вводили за 30 хв до операції та 1 раз на добу впродовж 3 днів після операції. Оцінку ендоцитарної активності фагоцитів проводили методом протокової цитометрії до, на 1 та 3 добу після операції. Встановлено, що застосування парекоксибу сприяє підтриманню ендоцитарної активності фагоцитів крові та селезінки у післяопераційному періоді. На 3 добу після операції у групі тварин, що одержували для знеболення парекоксиб, фагоцитарна активність гранулоцитів селезінки перевищувала у 2,2 разу відповідні значення у групі опіоїдної аналгезії. Фагоцитарні індекси моноцитів при знеболенні парекоксибом також були вищими у 1,6 та 2,5 разу для моноцитів крові та селезінки відповідно. Отже, при аналгезії парекоксибом активність фагоцитів крові та селезінки мишей після операції зберігається на значно вищому рівні порівняно із застосуванням омнопону.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"