Мета роботи - узагальнення даних літератури стосовно перспективи використання куркуміну в біотехнології як компонента для створення біологічно активних нанокомплексів із протизапальною та антиоксидантною активністю. Наголошено, що їх ефективність залежить від розчинності у водному середовищі та зменшення швидкості метаболізму в організмі. Сучасним напрямом є розроблення методів створення гідрофільних наноструктур у складі з куркуміном для збільшення часу його біологічної дії. Найбільш перспективними у цьому сенсі є наноструктури з діоксидом кремнію, полілізином, сополімерами молочної та гліколієвої кислоти та з іонами металів. Для ефективного використання мультикомпонентних гібридних наночастинок необхідним є обгрунтування особливостей сумісного застосування компонентів, що входять до їх складу. Практичне завдання полягає у створенні та вивченні функціональних властивостей таких комбінованих нанокомплексів. Використання комплексів куркуміну з іонами металів сприяє розчинності його у воді та збільшенні ефективності біологічної дії. Ці комплекси мають специфічні характеристики залежно від природи іона металу. Перспективним є створення комплексних біосумісних нанокомплексів на основі куркуміну та підсилювачів його дії - відомих лікарських препаратів. Такі багатофункціональні нанокомплекси сприятимуть цілеспрямованому доставленню лікарських засобів у місця локалізації патологічних процесів та зменшенню побічної дії ліків.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"