У сучасних скінченно-елементних програмах класу PLM є можливість створювати змішані скінченно-елементні моделі шляхом "склеювання". Це надає змогу, зокрема, створювати для розрахунків на ПЕВМ відносно невеликі 3D-моделі полімерних композиційних матеріалів (ПКМ) у болтових з'єднаннях, в яких ПКМ в зонах отворів моделюється пошарово, а за ними - наближено, згідно з теорією "ефективного модуля". Проведено обгрунтування можливості застосування змішаних 3D-моделей ПКМ під час моделювання болтових з'єднань шляхом проведення числових експериментів для визначення мінімальних розмірів зон більш точного моделювання ПКМ за забезпечення однакової точності розрахунків. Створено 20 3D-моделей зразків однозрізного дворядного болтового з'єднання з ПКМ (контактна задача), в яких варіювалася відстань від отвору до границі "склеювання" (5 значень), а також бічний зазор болтів з отворами (4 значення). Незмінними були величина сили стягування пакета та розтягуючи зразок сила. За результатами розрахунків визначено граничні значення напружень: еквівалентних за Мізесом та мінімальних (таблиці). Побудовано графіки. Зроблено висновки, що застосування змішаних 3D-моделей ПКМ в болтових з'єднаннях можливе, що мінімальну відстань від отвору до границі "склеювання" можна обирати за формулою s >= 0,8h, де h - товщина пластини з ПКМ, за відносно невеликих бічних зазорів болт/отвір, або як s >= (1 - 1,2)h за максимальних бічних зазорів. Цей напрямок досліджень потрібно продовжувати, оскільки кількість параметрів впливу значно більша, ніж розглянуто у повідомленні.

• Рудаков Костянтин Миколайович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"