Мета дослідження - вивчення рівня показників якості життя (ЯЖ) і пошук можливих шляхів його покращання у жінок після оперативного лікування з приводу міоми матки. Проведено обстеження 80 жінок репродуктивного віку (основна група), яким проведено екстирпацію матки без придатків. Клініко-лабораторні дослідження проведено у динаміці післяопераційного періоду, а також через 6, 12 міс і 3 роки після оперативного лікування. Оцінювання порівняльного аналізу вимагало додаткового формування двох груп порівняння: 20 пацієнток із міомектомією та 20 пацієнток із надпіхвовою ампутацією матки без придатків. У контрольну групу ввійшли 20 практично здорових жінок. Оцінювання ЯЖ проведено шляхом анкетування за допомогою поширеного в клінічних дослідженнях і під час індивідуального моніторингу опитувальника MOS 36-Item Short-Form Health Survey-MOS SF-36. Статистичне оброблення результатів дослідження здійснено з допомогою пакета програм Microsoft Office Excel і Statistica 6.0 for Windows. У жінок основної групи показники психоемоційних і вегетосудинних проявів були найбільш вираженими зразу ж після оперативного втручання та зберігалися стійкими через 3 роки за відсутності вагомих відхилень у групі порівняння. Найбільш часто відзначали швидку втомлюваність (76,25 %), порушення сну (88,75 %), дратівливість і зміну настрою (76,25 %), а також емоційну лабільність, тривожність і депресивні прояви. З наведених результатів оцінювання показників ЯЖ слід відзначити, що в першу чергу порушується рольове функціонування жінок через незадовільній фізичний та емоційний стан, про що свідчать значні відмінності, одержані за шкалою General Health (GH) (загальне оцінювання здоров'я). Через 3 роки після оперативного лікування у жінок основної групи встановлено стійкий виражений вплив постгістеректомічного стану на показники ЯЖ. Так, 33,75 % жінок основної групи характеризували ЯЖ як низьку проти 5,0 % пацієнток контрольної групи та 10,0 % жінок із міомектомією. Найбільший ступінь невдоволеності ЯЖ пацієнтки пред'являли щодо здоров'я - 23 випадки, дещо менший - щодо професійної діяльності - 18 випадків, емоційної сфери - 17 випадків, а також статевої сфери - 11 випадків. Тобто приєднання ускладнень, пов'язаних із симптоматикою постгістеректомічного синдрому, підвищує рівень стресу, а видалення матки як органа створює передумову для психосоматичних порушень. Це забезпечує дію додаткових факторів ризику для розвитку психосоціального дистресу у даній групі пацієнток.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Макарчук Оксана Михайлівна (медичні науки)
• Макарчук Оксана Миколаївна (філософські науки)
• Гаврилюк Галина Михайлівна (педагогічні науки)
• Гаврилюк Галина Мирославівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"