Зазначено, що особливістю правового регулювання для країн релігійного права є те, що юридична норма має другорядне значення, а ефективність її реалізації у юридичній роботі залежить від узгодженості з нормами моралі, релігії, звичаїв або традицій. Правове регулювання в релігійних правових сім'ях розглянуто на прикладі мусульманської правової сім'ї, зокрема, відповідно до доктрини чотирьох джерел мусульманського права: Корану, Суни, іджми і кіясу. Підкреслюється, що відповідно до теорії мусульманського права держава в особі правителя-монарха або ж у більш пізні часи - парламенту, не може творити право, бути законодавцем. Теоретично лише бог має законодавчу владу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"