Виробничі дослідження проведено на 5-ти м'ясопереробних підприємствах у Львівській та Тернопільській областях, де для санітарної обробки обладнання використовують такі мийно-дезінфікуючі засоби: віросан, біошаум, санта сила цунамі та хлорантоїн і дезінфікуючі: нехлор, хлормісепт, біодез, катамін АБ і кристал 1000. Перед санітарною обробкою та після процесу миття і дезінфекції відбирали змиви з обладнання забійних цехів для визначення ефективності дезінфекторів. Контролем слугували змиви, відібрані після обробки обладнання гарячою водою за температури <$E60~symbol Р roman C>. Кількість мезофільних аеробних факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ) визначали на середовищі Mueller Hinton Agar за інкубації посівів за температурі <$E30~symbol Р roman C> протягом 72 год. Отже, проведені дослідження вказують, що мийно-дезінфікуючі та дезінфікуючі засоби для санітарної обробки обладнання на забійних підприємствах мають високу ефективністю. Проте, у разі сильного мікробного забруднення обладнання більше 10<^>6 КУО/на 100 см<^>2 площі, не завжди вдається досягнути нормативної мікробіологічної чистоти всього обладнання. Для забезпечення відповідної нормативної чистоти необхідно в даних засобах підсилити мийну і дезінфікуючу здатність. У той же час використання традиційної технології санітарної обробки обладнання з окремим миттям і дезінфекцією різними засобами, в основному забезпечували нормативну мікробіологічну чистоту обладнання до 1000 КУО на 100 см<^>2 площі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Салата Володимир Зеновійович (1969–) (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"