Мета дослідження - виявити наявність та величину актопротекторного ефекту в похідних 1,2,4-триазолу, визначити сполуки-лідери для поглибленого вивчення їх фармакологічних властивостей. Досліди проведено на білих лабораторних щурах-самцях лінії Вістар масою 180 - 200 г. Для оцінки актопротекторної дії досліджуваних сполук використовували метод примусового плавання тварин у воді (30 - 32 <$E symbol Р>C) з навантаженням 6 % від маси тіла. Реєстрували тривалість плавання тварин до повної втоми, на що вказувало занурення їх під воду протягом 10 с. У ході проведених досліджень було виявлено, що найсуттєвіше збільшувалася тривалість плавання щурів після введення речовин ПК-293 та ВК-32 (на 68,68 та 63,96 % відповідно). У той самий час при введенні речовин ПК-297 та ПК-274 спостерігали помірне збільшення тривалості плавання тварин на 47,12 та 42,8 % відповідно порівняно з фоновими (вихідними) показниками. Сполука ПК-354 проявляла слабку актопротекторну активність, збільшуючи тривалість плавання на 28,52 %. Препарат порівняння рибоксин збільшував тривалість плавання на 23,63 %. Таким чином, проведені дослідження довели перспективність класу похідних 1,2,4-триазолу як нових високоефективних та малотоксичних речовин з актопротекторною активністю. Найактивнішими виявилися сполуки ПК-293 та ВК-32, які за актопротекторною дією переважали препарат порівняння рибоксин у 3 рази та були рекомендовані для подальших поглиблених фармакологічних досліджень.

• Білай Іван Михайлович (1955–) (медичні науки)
• Михайлюк Євгеній Олегович (медичні науки)
• Коваленко Сергій Іванович (фармацевтичні науки)
• Коваленко Сергій Іванович (економічні науки)
• Шабельник Костянтин Петрович (фармацевтичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"