Мета роботи - визначити особливості клінічного перебігу захворювання залежно від наявності та локалізації аневризм, поєднаних із церебральними артеріовенозними мальформаціями (АВМ), та покращити результати лікування цієї категорії хворих. Обстежено 91-го хворого із АВМ у поєднанні з аневризмами судин головного мозку (АСГМ). Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у період з 2004 до 2016 рр. Чоловіків було 47 (51,6 %), жінок - 44 (48,4 %). Вік пацієнтів становив від 10-ти до 64-х років (середній вік - 42 роки). Основним методом дослідження була церебральна ангіографія за методикою Сельдингера, яку доповнювали ротаційною 3D-ангіографією та додатковими проекціями. Вивчали анамнез захворювання, клініко-неврологічну картину, дані комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, а також комп'ютерної і магнітно-резонансної ангіографії. Тактику ендоваскулярного лікування визначали за критеріями, запропонованими Perata еt al. у 1994 р. Для виключення мальформацій із кровообігу використовували рідкі емболізувальні композиції (емболін, Onyx EV3, Histoacryl B. Braun), а для оклюзії аневризм - емболізувальні композиції та відокремлювані мікроспіралі, за потреби - із стент-підтримкою або балон-асистенцією. У 91-го хворого виявлено 112 АСГМ, поєднаних із АВМ. У 63-х (69,2 %) хворих мав місце геморагічний дебют захворювання, у 24-х (26,3 %) - епілептиформний, у 4-х (4,4 %) - інші вияви. Особливістю аневризм аферентів АВМ вище за вілізієве коло була відносно висока частота небіфуркаційної локалізації - 15 із 22-х (68,2 %). За наявності гемодинамічно залежних аневризм (ГЗА) в усіх випадках геморагічного перебігу захворювання визначався розрив аневризми, лише в одному випадку мав місце крововилив із АВМ з інтранідальною аневризмою за поєднання з аневризмою аферента АВМ. У 12-ти хворих із геморагічним перебігом захворювання (13,2 % від усіх хворих та 19,4 % від кількості хворих із крововиливами) мали місце крововиливи через розрив аневризми аферента вище за вілізієве коло, у 7-ми (7,7 та 11,0 %) - крововилив із ГЗА в межах чи нижче за вілізієве коло, в одного (0,89 %) - розрив не ГЗА, у 43-х (47,3 та 68,2 %) - розрив АВМ із інтранідальною аневризмою. В одному (0,89 %) випадку відбувся спонтанний регрес ГЗА, у 5-ти (5,4 %) - утворення de novo аневризми після субтотальної емболізації АВМ. Клінічні результати ендоваскулярного лікування у 78,5 % хворих оцінено 5 балами за Glasgow Outcam Scale. Висновки: частота геморагічних виявів за поєднання АСГМ та церебральних АВМ вища, ніж у разі ізольованих патологій. АСГМ в асоціації із церебральними АВМ є предиктором аневризматичного крововиливу та "геморагічною домінантою". Методом вибору є одночасне ендоваскулярне виключення аневризми та АВМ із кровообігу, обов'язковою є оклюзія інтранідальної або іншої поєднаної із АВМ аневризми. Встановлено високу частоту (68,2 %) небіфуркаційної локалізації аневризм аферентів АВМ та вищу у порівнянні з популяційно-статистичною частоту утворення de novo аневризм (5,4 %).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бортнік Ігор Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"