Прояви ранньої антрациклінової кардіотоксичності у хворих на рак грудної залози, які отримують поліхіміотерапію. Відомо, що застосування доксорубіцину в кумулятивній дозі 450 мг/м<^>2 супроводжується зростаючим ризиком розвитку систолічної дисфункції міокарда і, як наслідок, серцевої недостатності. Водночас більшість пацієнток з раком грудної залози на ранніх стадіях сумарно отримують не більше 300 мг/м<^>2 доксорубіцину. З метою вивчення кардіотоксичності низьких кумулятивних доз доксорубіцину в дослідження включено 50 хворих на рак грудної залози II і III стадії, які отримали 6 циклів стандартної антрациклінової поліхіміотерапії (ПХТ) у рамках комплексного лікування за радикальною програмою. До початку спеціального лікування, на етапах хіміотерапії та через 3 міс після останнього циклу ПХТ проведено комплексне обстеження серцево-судинної системи: вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, електрокардіографія, ехокардіографія. На етапах лікування та через 3 міс після останньої ПХТ у 8 (16 %) пацієнток зареєстровано появу синусової тахікардії, у 11 (22 %) - артеріальної гіпертензії II ступеня, у 13 (26 %) - подовження коригованого інтервалу Q - T (за даними електрокардіографії), у 15 (30 %) - діастолічної дисфункції 1-го типу (за даними допплерехокардіографії). Натомість, використання доксорубіцину в низьких кумулятивних дозах не впливало на систолічну функцію міокарда. Отримані результати дають підстави для пошуку шляхів профілактики кардіотоксичності доксорубіцину.

• Сивак Любов Андріївна (медичні науки)
• Жарінов Олег Йосипович (1965–) (медичні науки)
• Шевчук Леся Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"