Відомо, що білковий профіль циркулюючих тромбоцитів певною мірою відображає перебіг пухлинного процесу, тому є доцільним пошук можливостей використання характеристик тромбоцитів і продукованих ними матриксних металопротеїназ (ММП) як маркерів пухлинного росту та для прогнозування терапевтичної відповіді пухлини чи прогресування захворювання. Мета роботи - визначити зв'язки між кількістю тромбоцитів, активністю продукованих ними желатиназ (ММП-2 і -9) та клініко-патологічними характеристиками пухлинного процесу, дисемінацією пухлинних клітин у кістковий мозок (КМ) і виживаністю хворих на рак шлунка (РШ). Досліджено зразки тромбоцитів крові 89-ти хворих на первинний РШ (стадії I - 13 %, II - 34 %, III - 35 %, IV - 18 %). Використано зимографію у поліакриламідному гелі, імуногістохімічний, статистичні методи. Результати: на пізніх стадіях РШ кількість тромбоцитів у крові зростає у порівнянні з початковими стадіями захворювання на 74 %, сумарна активність обох желатиназ тромбоцитів на пізніх стадіях РШ, навпаки, знижується у порівнянні з початковими показниками на 40,5 %. Активність ММП-9 тромбоцитів зворотно корелює з категорією M. Для всіх досліджених пацієнтів, а також для хворих категорії M0 активність ММП-9 за відсутності дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у КМ була майже в 2,0 та 1,7 разу відповідно нижча від активності за наявності ДПК. За наявності ДПК у КМ у крові пацієнтів категорії M0 дреєструють у 1,6 разу більше тромбоцитів, ніж за відсутності ДПК. Пацієнти, кількість тромбоцитів у крові яких була меншою за <$E2,0~cdot~10 sup 5 "/" roman мм sup 3>, живуть достовірно довше та мають відносно нижчий ризик смерті від прогресування захворювання. За високої активності ММП-9 тривалість життя як всіх обстежених хворих загалом, так і пацієнтів категорії M0 зокрема, достовірно менша, а відносний ризик вищий, ніж у разі низької активності цієї желатинази. Висновки: кількість тромбоцитів у крові та активність їх ММП-9 є чинниками, що пов'язані зі стадією РШ, метастазуванням та осіданням ДПК у КМ, та можуть бути використані в контролі перебігу захворювання у пацієнтів із РШ з метою корекції протипухлинної терапії.

• Ганусевич Ірина Іванівна (медичні науки)
• Ковельська Антоніна Василівна (медичні науки)
• Гуменюк Лілія Дмитрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"