Цивізаційна ситуація XXI ст. істотно пов'язана з можливостями, що розгортаються на базі сучасних технологій. Постають нові типи практик, які визначають як "постнекласичні практики". Останніми роками такі практики є предметом дослідження в галузі філософії науки. Мета роботи - висвітити феномен таких практик у контексті проблемних позицій щодо визначення їх рис та особливостей. Мова йде про виникнення нових практичних вимірів у відношенні суб'єкта та об'єкта, людини та природи, які реалізують пізнавальне та практичне ставлення до складних систем, оскільки попередні види практик, що базувалися на класичній раціональності, виявили свою обмеженість. Зазначено, що вивчення постнекласичних практик здійснюється на основі міждисциплінарних та трансдисциплінарних процесів, оскільки досліджуються складні системи, що саморозвиваються та самоорганізуються (живе, людина). Отже, їх вже не може вивчати одна наука або їх сукупність - потрібні міжнаукові та транснаукові методології. На підставі проаналізованих точок зору зроблено висновок про визначення поняття постнекласичних практик як багатовимірного як за змістом, так і за значимістю у наукових дослідженнях і бутті людини. Поява постнекласичних практик розглядається як наслідок обмеженості класичних практик у ставленні до складних об'єктів, якими є живі системи, суспільство, людина, свідомість тощо. Специфіка постнекласичних практик виявляється у введенні та врахуванні особистості дослідника, а не просто суб'єкта дії, у здатності таких практик передбачати власні зміни залежно від змін зовнішнього світу.

• Ніколаєнко Наталія Василівна (філософські науки)
• Ніколаєнко Наталія Вікторівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"