Досліджено піаністичну специфіку стильової типології фортепіанної композиторської і виконавської творчості XX — початку XXI ст. та проаналізовано її історичну динаміку в усьому розмаїтті мистецьких стилів і напрямів від модерного до постмодерного дискурсу. На підставі наукових даних тематичних літературних джерел виявлено специфіку виконавського розкриття стилів і напрямів мистецтва XX — початку XXI ст., диференційовано й систематизовано стильові утворення композиторської та виконавської творчості XX — початку XXI ст. щодо фортепіанного мистецтва. Розглянуто фортепіанні твори видатних композиторів XX ст., низку яких визнано у фундаментальних працях Р. Реті, Б. Шеффера, С. Павлишин та ін. носіями стилеутворювальних тенденцій у музичному мистецтві. Це, зосібна, К. Дебюссі, Л. Беріо, Б. Барток, С. Прокоф’єв, А. Шенберг, С. Рахманінов, Е. Варез, Л. Руссоло, Ф. Пуленк, О. Мессіан, І. Вишнєградський; українські митці — М. Лисенко, Б. Лятошинський, В. Сильвестров, О. Станко та ін. Зроблено цілісний аналіз основних принципів фортепіанного модерну на прикладі виконавських інтерпретацій Г. Гульда. Вивчено особливості виконавського стилю піаністів поставангарду (М. Аргеріх, С. Хауф та ін.), зокрема представників сучасного українського фортепіанного виконавства (О. Козаренко, О. Ботвінов та ін.). На основі здійснених студій фортепіанної композиторської та виконавської творчості XX — початку XXI ст. в аспекті їх піаністичної специфіки запропоновано інноваційну методологію нової цілісності аналізу музичного мистецтва. Розкрито специфіку виявлення в композиторсько-виконавському мистецтві стильової ідеї часу (закріплюється виконавцем згідно риторичної теми, зафіксованої композиторським текстом), що виводить на надособистісно усвідомлений «дух епохи» (за Г. Гегелем).

• Андросова Дарія Володимирівна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"