З урахуванням суспільно-політичних, соціально-економічних і педагогічних детермінант здійснено цілісний ретроспективний аналіз розвитку ідей дитинства в Україні впродовж XX ст. Окреслено історіографію проблеми дослідження дитинства. Простежено генезу ідей дитинства та ставлення до дитини у вітчизняній та зарубіжній педагогічній думці. Систематизовано внесок науковців досліджуваного періоду в розвиток проблеми дитинства, а саме: обгрунтування підходів до розуміння суті дитини та її розвитку, визначення мети освіти, вимог до її змісту, розробка освітніх технологій, форм, методів і засобів навчання. Науково обгрунтовано етапи та провідні тенденції розвитку вітчизняної педагогічної думки XX ст. щодо проблеми дитинства: І етап (1899 - 1918 рр.) - підвищення інтересу наукової спільноти та громадськості до питань дитинства; II етап (1919 - 1953 рр.) - становлення та розвиток проблем дитинства на державному рівні; III етап (1954 - 1990 рр.) - розвиток ідеї забезпечення "щасливого дитинства"; IV етап (1991 - 1999 рр.) - домінування ідей національного виховання та самореалізації дитини. Окреслено перспективи впровадження в сучасну освітню практику узагальненого досвіду діяльності з реалізації ідей дитинства в досліджуваний період.

• Лупаренко Світлана Євгеніївна (педагогічні науки)
• Лупаренко Світлана Євгенівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"