Розглянуто іноземні запозичення французького походження в турецькій мові. Виявлено та класифіковано іноземні запозичення в мові-донорі. Охарактеризовано особливості взаємодії і взаємовпливу мов. Наведено етнографізми, регіоналізми, екзотизми, варваризми, інтернаціональну лексику, кальки, проникнення, класифіковані іноземні запозичення французького походження залежно від номінації за тематичними групами. Відзначено, що головною закономірністю французько-турецьких контактів є запозичення термінології і інтернаціональної загальновживаної лексики. Відкритість турецької мови для входження галліцизмів обумовлена такими екстралінгвістичними факторами: мода, інтенсивний розвиток науки і техніки, інформаційних технологій, сфер телебачення і комунікації, мовні контакти, інтеграція в світову науку та культуру. Фонетичні засоби турецької мови дозволили загалом достатньо точно передати вимову запозичених слів. Закон гармонії голосних і закон асиміляції приголосних, протези, епентези, субституції, апокопи, редукція вплинули на зміну фонетичного образу французьких запозичень.

• Оздемір Дурсун Алі (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"