Родинський О. Г. Моносинаптичні відповіді вентральних корінців спинного мозку на ранніх термінах постденерваційної спінальної гіперрефлексії / О. Г. Родинський, І. О. Гутнік, О. Ю. Клименко, Т. В. Демченко, А. І. Петренко, О. Ю. Кузуб // Експерим. та клініч. фізіологія і біохімія. - 2016. - № 3. - С. 5-10. - Бібліогр.: 11 назв. - укp.Мета дослідження - вивчити біоелектричні властивості моносинаптичних рефлекторних дуг спинного мозку (СМ) у інтактних тварин і за умов експериментальної компресійної нейропатії (КН) на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му, 10-ту добу після перев'язування сідничного нерва. Дослідження проведено на 40 статевозрілих щурах лінії Вістар віком 6 - 8 міс масою 180 - 250 г. Тварин було розподілено на 2 групи: "інтактні щури" (n = 10) - тварини з модельованою КН і далі "модель" (n = 30). КН моделювали, перев'язуючи сідничний нерв на рівні верхньої третини стегна шовковою лігатурою під ефірним наркозом. У гострий експеримент тварин брали на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му та 10-ту добу після відтворення КН. Під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг) проводили ламінектомію із розтином твердої мозкової оболонки. Далі проводили перерізання СМ на рівні Th12-L1 і виділяли дорзальні та вентральні корінці L5, які перетинали після виходу з хребта. Після хордотомії СМ заливали шаром вазелінової олії; тварину впродовж 3 год витримували за температурного режиму 36 -37 °C, щоб уникнути спінального шоку. Через 3 год починали відведення біоелектричної активності СМ. Подразнювальні срібні біполярні електроди розташовували на центральних відрізках дорзальних корінців СМ й наносили подразнення прямокутними імпульсами тривалістю 0,3 мс і силою від 1 до 5 порогів. Відведення моносинаптичного розряду вентрального корінця (МР ВК) проводили за допомогою біполярних електродів із реєстрацією на персональний комп'ютер за допомогою аналого-цифрового перетворювача. Аналізували такі параметри МР ВК: поріг (П), хронаксію, латентний період (ЛП), амплітуду й тривалість МР ВК. Аналіз динаміки збудливості проводили нанесенням на дорзальний корінець стимулів зростаючої інтенсивності (від 1,1 до 2 П), явище рефрактерності досліджували за допомогою нанесення парних стимулів з інтервалом 2 - 20 мс. Результати опрацьовували за допомогою методів варіаційної статистики: обчислення показників наочності у відсотках, середнє арифметичне ряду (M) та похибку середнього (m). Достовірність оцінювали за допомогою методів непараметричної статистики (критерій Манна - Вітні). Зміни показників вважали достовірними за p < 0,05. Висновки: після відтворення експериментальної КН сідничного нерва відбуваються зміни у сегментарних структурах СМ, зокрема в мотонейронному пулі, за типом постденерваційної гіперрефлексії. Зафіксоване достовірне зменшення хронаксії МР ВК на 22 % є, найвірогідніше, наслідком деаферентації мотонейронів СМ та зниження кількості гальмівних синапсів на мембрані мотонейрона. Виявлені зміни в амплітуді МР ВК також свідчать про наявність гіперзбудливості та, ймовірно, пов'язані з біохімічними наслідками перебудови мембрани мотонейронів на тлі компресії сідничного нерва. Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.175*03 + Р627.5
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|