Існують сценарії застосування безпроводових сенсорних мереж, в яких використання наземного зв'язку стає неприйнятним: значна відстань між сенсорними вузлами, руйнування наземних ліній зв'язку під час стихійних лих та ін. Альтернативою наземного зв'язку під час вирішення завдання забезпечення передачі інформації від сенсорних вузлів може бути використання супутникових каналів зв'язку. Однак використання супутникового каналу пред'являє високі вимоги до енергетики приймально-передавальних пристроїв, що накладає обмеження на характеристики сенсорних вузлів. Мета досліджень - огляд існуючих методів застосування супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах. Аналіз відомих публікацій, присвячених застосуванню супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах, надав змогу виявити характерні сценарії, в яких застосування супутникових каналів може бути ефективним рішенням. Встановлено, що, незважаючи на додаткові складності застосування супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах, які пов'язані з енергетичними обмеженнями сенсорних вузлів, супутникові канали здатні забезпечити необхідну територіальну гнучкість під час розгортання безпроводових сенсорних мереж. Висновки: використання супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах має ряд нерозв'язаних проблем. Наприклад, відсутня методика вибору протоколу множинного доступу до супутникового каналу, яка необхідна для ефективного використання ресурсів каналу під час передачі різних типів трафіка. Перспективним напрямком застосування супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах є метод утворення каналу передачі даних від групи рознесених сенсорних вузлів з енергетичними обмеженнями, який базується на принципах фазованих антенних решіток.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"