Хмарні обчислювальні середовища та сервіси на їх основі пропонують безпрецедентну економію коштів, вдосконалений обмін інформацією та ефективність функціонування інфраструктури. Відповідно, використання таких рішень надає змогу підвищити ефективність сервісів національного мережного сегменту. Таким чином, розроблення архітектури масштабованих сервісних мережних систем є ключовим аспектом, який безпосередньо формуватиме перевагу національних електронних сервісів, як державного, так і приватного секторів. Мета дослідження - пошук шляхів оптимальної консолідації хмарних сервісних систем для своєчасних трансформацій єдиного національного інформаційного простору України. На думку авторів, забезпечення можливостей впливу на дані процеси з боку державних наглядових структур є критично важливим для України. Актуальність досліджень у даному напрямі підтверджується швидким розвитком і синтезом комерційних технологій, які роблять процес впровадження хмарних систем простішим, безпечнішим, а також значно продуктивнішим за критеріями прозорості, інтегрованості, розширення (масштабованості), якості сервісу. Впровадження хмарних сервісів державними та приватними операторами розподілених сервісних платформ потребує консолідації потреб у хмарних сервісних технологіях, а також узгодження тарифів на їх використання державними наглядовими органами, наприклад НКРЗІ України. Очевидно, що розробники хмарних сервісних рішень повинні мати у розпорядженні інструментарій для підтримування оптимальної сервісної доступності та якості, базуючись на необхідних технічних та цільових критеріях. Запропоновано архітектурні особливості реалізації хмарних сервісних технологій, які, зокрема, використовують існуючі приватні хмарні структури, для підтримки урядових та державних сервісних систем за значного зниження рівня капітальних затрат, за умов підтримки необхідного рівня безпеки. Висновки: ефективне створення єдиного інформаційного середовища хмарної сервісної мережної системи передбачає дата-центричну модель (у перспективі DaaS), яка містить ядро на основі довірених ЦОД, котрі мають необхідний рівень захищеності та функціональності, поширюючи відповідну політику на всі консолідовані ЦОД різних операторів хмарної мережної системи в межах національного сегменту за рахунок інтероперабельності, яка надає змогу надавати послуги в обсягах, що необхідні саме тут і зараз, шляхом реплікації та міграції відповідних сервісів і пов'язаних даних (в тому числі міжоператорської та кросплатформенної).

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"