Розглянуто чинники, що зумовлюють історичні та сучасні трансформації інституту батьківства. Запропоновано визначення батьківства як комплексу взаємопов'язаних інституціональних та поведінкових компонентів, які опосередковують народження дітей, їх утримання, догляд і виховання як складову відтворення населення. Розроблено структурно-логічну схему комплексного дослідження батьківства в демографічному контексті, що передбачає: розгляд соціально-демографічних передумов батьківства (дітородних орієнтацій, стану репродуктивного здоров'я й планування сім'ї, демографічних структур); аналіз рівня та структури народжуваності; вивчення особливостей інституціонального та поведінкового "профілю" батьківства у різних сімейних осередках; дослідження соціально-економічного середовища функціонування інституту батьківства, у тому числі стану та результативності соціальної політики щодо батьківства й дитинства. Окреслено методологічний підхід до дослідження батьківства, що передбачає його розгляд у єдності демогенерування та деморепродукції. Акцентовано увагу на необхідності аналізу процесів "імпорту" нових цінностей та норм у сфері сімейного життя, наслідування нових взірців та норм батьківської поведінки. Проаналізовано тенденції розвитку батьківства в Україні за сучасних умов: охарактеризовано специфічні риси соціально-економічного середовища функціонування інституту батьківства, проблеми й перешкоди для становлення "відповідального батьківства" і поширення відповідних соціальних практик у різних сімейних осередках та на різних стадіях життєвого циклу індивіда / сім'ї, а також визначено деякі принципи розвитку соціальної політики щодо батьківства.

• Курило Ірина Олексіївна (1966–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"