Мета роботи - встановити можливі клініко-патогенетичні механізми погіршення функції нирок у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST упродовж перших 7 діб госпітального спостереження. Обстежено 122 хворих з ГКС з елевацією сегмента ST, госпіталізованих у перші (4,31 +- 0,23) год від розвитку захворювання, які одержали реперфузійну терапію (первинне черезшкірне коронарне втручання - 86,9 %) або мали ознаки спонтанної реканалізації інфарктзалежної артерії (9,0 %). Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) визначено розрахунковим методом за формулою MDRD. Гостре ушкодження нирок визначено як динамічне зниження ШКФ на 20 % та більше порівняно з початковим рівнем у строки від 3-ї до 7-ї доби госпітального періоду ГКС. Функцію ендотелію судин у хворих на ГКС визначено за даними проби з ендотелійзалежною вазодилатацією (ЕЗВД). Залежно від рівня ШКФ при госпіталізації хворих на ГКС розділили на три групи: 1-ша - з <$E roman ШКФ~symbol У~90> мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73 м sup 2}>); 2-га - з ШКФ 60 - 89 мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73 м sup 2}>); 3-тя - з ШКФ 45 - 59 мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73 м sup 2}>). У хворих 1-ї групи розвиток гострого ушкодження нирок відзначено за наявності більш вираженої дисфункції ендотелію та її збереження протягом 7 діб спостереження. У хворих з помірно вираженою дисфункцією нирок її прогресування може бути пов'язане зі збереженням дисфункції ендотелію судин на тлі персистування активації прозапальних процесів. У хворих із вихідною дисфункцією нирок погіршення їх функції відбувається на тлі прогресування дисфункції ендотелією без ознак підвищення маркерів системного запалення. Одержані результати дозволяють визначити дисфункцію ендотелію як важливий патогенетичний чинник погіршення функції нирок - гострого кардіоренального синдрому у хворих з ГКС та свідчать про те, що у його виникненні мають значення не стільки вихідне значення ШКФ, скільки низький рівень ЕЗВД в 1-шу добу захворювання (особливо у хворих зі збереженою функцією нирок) та недостатнє відновлення функції ендотелію протягом першого тижня лікування (у хворих всіх груп).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Пархоменко Оксана Миколаївна (педагогічні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (1958–) (медичні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (1971–) (педагогічні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (педагогічні науки)
• Сопко Олександр Олександрович (медичні науки)
• Лутай Ярослав Михайлович (медичні науки)
• Іркін Олег Ігорович (медичні науки)
• Степура Антон Олександрович (медичні науки)
• Білий Давид Олександрович (біологічні науки)
• Білий Дмитро Олександрович (медичні науки)
• Кушнір Сергій Петрович (медичні науки)
• Кушнір Світлана Петрівна (1979–) (педагогічні науки)
• Кушнір Сергій Петрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"