Гіперандрогенія - найбільш поширена ендокринопатія у жінок, спричинена надмірною продукцією андрогенів яєчниками та/або наднирниками чи підвищенням локальної тканинної чутливості до циркулюючих андрогенів. До частих та характерних її проявів належать дерматопатії (акне, алопеція, себорея та гірсутизм) і синдром полікістозних яєчників. Окрім цього, гіперандрогенія може проявлятись порушеннями репродуктивної функції жінки, такими як овуляторні розлади, безпліддя та невиношування вагітності. Причинами виникнення гіперандрогенії можуть бути: збільшення синтезу андрогенів в яєчниках та/або наднирниках; посилене перетворення тестостерону на більш активну форму - дигідротестостерон внаслідок підвищення активності 5<$E alpha>-редуктази; зниження рівня глобуліну, який зв'язує статеві стероїди; підвищена чутливість рецепторів сальних залоз і волосяних фолікулів до андрогенів; прийом препаратів із андрогенним ефектом. Вираженість і розподіл гірсутизму визначають за модифікованою шкалою Феррімана-Галлвея, при цьому проводиться оцінка росту волосся на 9 андроген-чутливих ділянках тіла жінки, кожна з яких оцінюється за бальною шкалою. Для оцінки тяжкості перебігу акне найбільш прийнятним визнано поєднаний підхід, відповідно до якого визначається характер і розповсюдженість елементів акне та підраховується їхня кількість. Прийнятим в Європі стандартом лабораторної діагностики гіперандрогенії є визначення рівня вільного тестостерону методом рідинної хроматографії, однак в Україні його концентрація визначається за допомогою методу імуноферментного аналізу, який не є достатньо ефективним. Також до найбільш інформативних лабораторних показників в діагностиці гіперандрогенії, згідно з рекомендаціями Європейського товариства ендокринологів, належать індекс вільного тестостерону та андростендіон. Диференційна діагностика гіперандрогенії передбачає виключення захворювань щитоподібної залози, гіперпролактинемії і некласичної форми вродженої дисфункції кори наднирників. Патогенетична терапія проявів гіперандрогенії включає: лікування дерматопатій; нормалізацію гормонального профілю та менструальної функції; захист ендометрія від гіперплазії (наслідок гіперестрогенії на фоні ановуляції); надійну контрацепцію при застосуванні антиандрогенів та системних ретиноїдів; корекцію метаболічних порушень; лікування безпліддя.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Камінський Вячеслав Володимирович (медичні науки)
• Камінський Вячеслав Вікторович (фізико-математичні науки)
• Камінський Валерій Валерійович (медичні науки)
• Камінський В'ячеслав Володимирович (медичні науки)
• Татарчук Тетяна Феофанівна (медичні науки)
• Дубоссарська Юліанна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"