Мета роботи - підвищення ефективності лікування хворих із простою гіперплазією ендометрія шляхом розробки та втілення лікувального алгоритму з урахуванням особливостей імуногістохімічного профілю ендометрія. Проведено обстеження та лікування 203 жінок репродуктивного та пременопаузального віку з простою гіперплазією ендометрія. Використовуючи імуногістохімічний метод, досліджено рецепторний фенотип, стан процесів апоптозу та ступінь активації дифузної ендокринної системи - APUD-системи гіперплазованого ендометрія. За результатами дослідження розроблено та запропоновано метод гормональної терапії з урахуванням стану рецепторних систем та рівня активації апоптозу, а також дифузної ендокринної системи гіперплазованого ендометрія, який був втілений при лікуванні 107 жінок із простою гіперплазією ендометрія. Група порівняння сформована з 96 жінок із простою гіперплазією ендометрія, яким проводилася гормональна терапія без урахування стану рецепторних систем. Аналіз отриманих даних показав, що в групі жінок із простою гіперплазією ендометрія без атипії в 13,1 % пацієнток репродуктивного віку та в 18,5 % хворих пременопаузального віку спостерігалася прогестин-нечутлива форма патологічного процесу. Встановлено, що проведення гормональної терапії з урахуванням рецепторного фенотипу дозволяє підвищити її ефективність в репродуктивному віці на 24,0 %, в пременопаузальному - на 20,6 %. Висновки: виявлення в імуногістохімічному профілі ендометрія зниження рівня експресії прогестеронових рецепторів нижче за 100 балів шкали HISTOScore, підвищення антиапоптичного протеїну Bcl-2 вище за 2,4 бали та збільшення кількості апудоцитів внутрішньотканинної APUD-системи ендометрія більше за 4,8 у полі зору свідчить про прогестин-нечутливу форму гіперпластичного процесу і необхідність застосування індивідуалізованої лікувальної тактики із використанням агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону. Індивідуалізація лікування хворих із гіперпластичними процесами ендометрія з урахуванням показників його імуногістохімічного профілю дозволяє оптимізувати лікування, запобігти рецидиву, поліпшити результати терапії, встановити категорію хворих із наявністю протипоказань до гормональної терапії та обгрунтувати доцільність проведення оперативного лікування.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бенюк Василь Олесійович (медичні науки)
• Бенюк Василь Олексійович (медичні науки)
• Гончаренко Вадим Миколайович (медичні науки)
• Каленська Ольга Вікторівна (медичні науки)
• Мельничук Оксана Павлівна (економічні науки)
• Мельничук Олександр Петрович (технічні науки)
• Мельничук Ольга Петрівна (економічні науки)
• Мельничук Олег Петрович (юридичні науки)
• Ковалюк Тетяна Володимирівна (медичні науки)
• Ковалюк Тетяна Володимирівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"