Встановлено, що гостра пренатальна гіпоксія призводить до перевищення відносного об'єму сполучної тканини та судин гемомікроциркуляторного русла, однак зазначені зміни поступово відновлюються та наближаються до контрольних величин у постнатальному періоді розвитку. За умов хронічної пренатальної гіпоксії відбувається істотне підвищення проліферативної активності кардіоміоцитів, фібробластів і ендотеліоцитів, що суттєвого порушує тканинну архітектуру міокарда передсердь щурів. На підставі ультраструктурного аналізу доведено, що гостра пренатальна гіпоксія призводить до зниження чисельної щільності та відносного об’єму секреторних гранул, ушкодження мітохондрій та міофібрил. За умов хронічної пренатальної гіпоксії у кардіоміоцитах передсердь щурів відбувається зміщення співвідношення між різними типами специфічних гранул у бік новоутворених гранул, переважання відносного об’єму комплексу Гольджі, порушення структури мітохондрій, пригнічення накопичення міофібрил. Через 30 діб після впливу хронічної пренатальної гіпоксії зберігаються стійкі постгіпоксичні зміни секреторного, мітохондріального та скоротливого апаратів кардіоміоцитів.

• Шевченко Кристина Миколаївна (філологічні науки)
• Шевченко Катерина Миколаївна (медичні науки)
• Шевченко Катерина Миколаївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"