Дисертація присвячена експериментальному обгрунтуванню застосування похідних глюкозаміну та їх комбінації з кверцетином для оптимізації підходів до профілактики та корекції токсичних ефектів протипухлинних препаратів. У скринінгових дослідженнях на мишах показано здатність похідних глюкозаміну та їх комбінації з кверцетином зменшувати загальнотоксичну дію протипухлинного антибіотика доксорубіцину. У дослідах "in vitro" доведено, що похідні глюкозаміну та їх комбінація з кверцетином не чинять цитотоксичної дії на інтактні клітини кісткового мозку щурів та підвищують їх життєздатність на тлі дестабілізуючого впливу доксорубіцину. На етапах поглибленого фармакологічного вивчення встановлено коригуючий вплив глюкозаміну гідрохлориду та комбінації глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну з кверцетином на перебіг цитостатик-індукованої токсичності (на тлі доксорубіцину, циклофосфаміду, метотрексату) в експериментах на щурах. Під впливом досліджуваних об'єктів спостерігається пригнічення процесу перекисного окиснення ліпідів і проявів цитолізу, зменшення запалення та дистрофії, вірогідне зниження летальності тварин (на моделі доксорубіцинової інтоксикації), зменшення проявів імуносупресії (на моделі циклофосфамідної інтоксикації). Доведено регулювальний вплив досліджуваних об'єктів на процес доксорубіцин-індукованої загибелі клітин, опосередкований втручанням у bcl-2-залежні механізми контролю апоптозу. На підставі проведеного комплексу фармакологічних досліджень обрано перспективний об'єкт - комбінацію глюкозаміну гідрохлориду та N-ацетилглюкозаміну з кверцетином - який планується для подальшого впровадження.

• Вєтрова Катерина Вікторівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"