За результатами уран-свинцевого ізотопного датування цирконів із ендербітогнейсів, у тому числі палеопротерозойських гранітних анатектичних виплавок та тіл мафітових гранулітів, поширених північніше с. Завалля, було виявлено менший (близько 30 млн рр.) вік цирконів мафітів, у порівнянні з віком цирконів із гранітів. Аналогічна ситуація спостерігається у породній асоціації Верхнього Побужжя. Для пояснення цього явища було запропоновано 2 концепції. Відповідно до першої, циркони в мафітах і гранітоїдах кристалізувалися одночасно, а більш давній ізотопний вік цирконів зумовлений давнім радіогенним свинцем, який в тій чи іншій формі може знаходитись в цирконах, наприклад у реліктових цирконах ядер, або аномальним ізотопним складом звичайного свинцю. Відповідно до другої концепції, циркони в мафітах кристалізувалися під впливом флюїдів, які б виділилися з магматичного осередку на завершальній стадії кристалізації гранітного розплаву, тобто пізніше за циркони гранітоїдів. Для розв'язання цієї проблеми було досліджено уран-свинцеві ізотопні системи монацитів гранітоїдів і ксенолітів у них. Монацити зазвичай відсутні у породах субстрату, тому вік, одержаний для монацитів, найкращим чином відповідає часу їх кристалізації. Окрім того концентрація урану у монацитах в рази вища, ніж у цирконах, тому вплив давнього радіогенного свинцю, якщо такий і може бути захоплений монацитом, також буде набагато меншим, ніж для цирконів. У Жежелівському кар'єрі основним породним фоном є біотит-гранатові бердичівські "граніти", серед яких як ксеноліти трапляються гіперстен-біотитові, зрідка - двопіроксен-біотитові, кристалосланці та плагіогнейси біотитові, гіперстен-біотитові, зазвичай гранатвмісні, зрідка присутні амфіболіти. Вік монацитів із гіперстенового кристалосланцю 2023,1 +- 3,3 млн рр., із бердичівського "граніту" 2042,9 +- 3,2, а монациту лейкосоми 2040,9 +- 2,6 млн рр. Вік зовнішніх кайм у кристалах циркону бердичівських "гранітів" становить 2041,9 +- 6,3 млн рр., оболонок кристалів циркону лейкосоми - 2043,5 +- 5,8 млн рр. Це однозначно свідчить, що монацит у ксеноліті основного складу кристалізувався пізніше монациту бердичівських "гранітів" і лейкосоми. Подібний результат одержано щодо монацитів із породної асоціації, розкритої Новгородківським кар'єром, в якому поширені порфіроподібні граніти кіровоградського типу. В гранітах відмічаються численні ксеноліти, переважно представлені біотитовими плагіогнейсами. Порфіроподібні граніти і, досить часто, ксеноліти, перетнуті жилами середньо-крупнозернистих гранітів. За результатами U - Pb ізотопного датування, вік монациту порфіроподібних гранітів становить 2039,9 +- 3,3 млн рр., жильних гранітів - 2034,8 +- 1,2 та монацитів із ксеноліту біотитового плагіогнейсу - 2022,8 +- 4,3 млн рр. Таким чином, монацити в ксенолітах основного і кислого складу кристалізувалися майже на 20 млн рр. пізніше від кристалізації цього мінералу в гранітах, що вміщують ці ксеноліти. Кристалізація монациту в ксенолітах (як основного, так і кислого складу), вірогідно, відбувалась під впливом флюїдів, вивільнених на завершальному етапі кристалізації гранітного розплаву. Гранітна магма слабко впливала на породи.

• Степанюк Леонід Михайлович (1955–) (геологічні науки)
• Курило Сергій Ігорович (геологічні науки)
• Сьомка Володимир Олексійович (геологічні науки)
• Бондаренко Сергій Миколайович (геологічні науки)
• Бондаренко Світлана Михайлівна (економічні науки)
• Бондаренко Сергій Миколайович (національна безпека)
• Коваленко Олена Олександрівна (технічні науки)
• Коваленко Олена Олексіївна (сільськогосподарські науки)
• Коваленко Олена Олександрівна (соціологічні науки)
• Коваленко Олександр Олександрович (технічні науки)
• Коваленко Ольга Олександрівна (історичні науки)
• Коваленко Олександр Олександрович (хімічні науки)
• Коваленко Олена Олегівна (педагогічні науки)
• Коваленко Оксана Олександрівна (педагогічні науки)
• Коваленко Олена Олександрівна (юридичні науки)
• Коваленко Олена Олегівна (економічні науки)
• Коваленко Олександр Олексійович (технічні науки)
• Коваленко Олена Олексіївна (технічні науки)
• Коваленко Олександр Олександрович (геологічні науки)
• Коваленко Ольга Олександрівна (1985–) (державне управління)
• Висоцький Олександр Борисович (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"