Дисертацію присвячено дослідженню господарсько-процесуальних строків як інституту, що забезпечує оперативне й ефективне вирішення господарських спорів, і потребує вдосконалення у процесі модернізації господарського процесуального законодавства. Обгрунтовано комплексну природу господарсько-процесуальних строків, що мають не лише процесуальне, а й матеріальне значення, забезпечуючи ефективне функціонування господарської системи загалом. Здійснено класифікацію господарсько-процесуальних строків за способом встановлення на законодавчі та строки судового призначення; для кожного виду об'єктивною потребою є встановлення критеріїв розумності, ефективності та відповідності призначенню судового розгляду загалом та окремим його етапам (формам) зокрема. Обгрунтовано, що для оптимізації господарсько-процесуальних строків для конкретних категорій справ необхідне встановлення диференціації моменту відліку процесуального строку від закінчення строку на поштовий перебіг під час документообігу; диференціації процесуальних строків залежно від складності справ та кількості їх учасників, виду провадження тощо; зупинення перебігу процесуальних строків залежно від об'єктивних обставин і волевиявлення усіх учасників процесу для створення умов для примирення сторін та досягнення об'єктивної істини у справі; врахування потреб встановлення розумного та справедливого навантаження на суддів. Проблеми додержання процесуальних строків поділено на дві основні складові: додержання цих строків учасниками процесу та їх додержання суддями господарських судів. Визначено засоби запобігання зловживання процесуальними правами під час реалізації законодавчих положень щодо господарсько-процесуальних строків. Обгрунтовано напрями вдосконалення господарського процесуального законодавства у частині темпоральних норм.

• Шекера Юлія Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"