Мета роботи - вивчити та систематизувати джерела літератури, зокрема нормативні документи та нормативно-правові акти, що регламентують роботу лікаря-стоматолога під час надання допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД. У роботі було застосовано методи: аналіз основних нормативно-правових актів про правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ, та про організацію медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ: Накази МОЗ України № 104 (від 08.02.2013) і № 585 (від 10.07.2013) та Закони України № 1972-XII (від 12.12.1991 у редакції від 05.12.2012) та № 155/98-ВР (від 03.03.1998). За даними Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом станом на 01.01.2016 р. загальна чисельність ВІЛ-інфікованих громадян, які перебували на диспансерному спостереженні у цій установі, становила 11706. і це лише ті, хто знали про свій статус. У віковій структурі захворювання на ВІЛ-інфекцію провідне місце, за статистикою 2015 р., становила вікова група 25 - 49 років (62 %). А згідно зі статистикою за 2014 р. кількість відвідувань стоматологів і зубних лікарів серед дорослого населення віком 18 років і старше становила 13 013 817 осіб. Отже, проблема профілактики інфікування ВІЛ на робочому місці є актуальною для лікаря будь-якої спеціалізації. Висновки: лікар, незалежно від попереднього діагнозу, не може вимагати обстеження пацієнта на ВІЛ, а лише запропонувати. Лікар повинен грунтовно зібрати анамнез життя та хвороби, аби опосередковано виявити ознаки ВІЛ-інфекції. Немає жодних підстав для відмови у наданні кваліфікованої стоматологічної допомоги пацієнтам із ВІЛ.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Григ Наталія Іванівна (медичні науки)
• Шекера Оксана Олегівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"