Мета огляду - представити головні підходи у вивченні клітинних і біохімічних механізмів дії високотоксичних чинників на клітини ссавців. За даними Агенції з охорони середовища США у світі є понад 4 млн. токсичних сполук. Якщо "екзотоксини", включно із фармацевтичними препаратами, діють переважно внаслідок експозиції до середовища, то "ендотоксини" продукуються як відповідь тіла на дію різних стресових чинників і виявляються як радикальні чи нерадикальні активні сполуки кисню, окремі гормони (наприклад, естрадіол) і токсини, які виникають унаслідок емоційного стресу й негативних переживань. Токсини акумулюються переважно у жировій тканині тіла, проте їх також виявляють у пуповинній крові та грудному молоці. У печінці, яка є головним детоксифікаційним органом, токсини (зазвичай жиророзчинні) перетворюються ензимами цитохрому P450 до проміжних метаболітів, які є більш водорозчинними (Фаза 1 детоксифікації). Опісля останні кон'югуються під час детоксифікаційних шляхів Фази 2 з різними хімічними групами (сульфатація, ацетилюванння, метилюванння) чи з природними сполуками (глюкуронідування чи коніюгування з глутатіоном або окремими амінокислотами, наприклад, гліцином, таурином, глутаміном, орнітином, аргініном). На завершальній стадії детоксифікації водорозчинні похідні токсинів утворюють комплекси із жовчними кислотами і видаляються з калом або потрапляють до сироватки крові й видаляються через нирки у вигляді сечі. В огляді стисло описано головні методи оцінки цитотоксичної дії окремих токсичних чинників, алкалоїдів і протипухлинних ліків. Також охарактеризовано зміни в плазматичній мембрані апоптичних клітин (утворення мембранних везикул, екстерналізація фосфатидилсерину і перерозподіл мембранних глікоконіюгатів), зумовлені дією токсичних чинників. Ці зміни розпізнаються як сигнали "знайди мене", "з'їж мене" і "не їж мене", які експонуються апоптичними клітинами для фагоцитів (наприклад, макрофагів). Біохімічні механізми внутрішньоклітинного проапоптичного сигналювання (каспазний каскад, процеси, залежні від мітохондрій, розщеплення ДНК в ядрі клітини) також описано з огляду на цитотоксичні дії. Отже, якщо токсичні чинники не нейтралізуються в печінці, то вони викликають складні та багаторівневі зміни в клітинах тканин і органів, у яких задіяні апоптичні процеси на поверхні клітини, а також у мітохондріях, цитозолі та ядрі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Стойка Ростислав Стефанович (1950–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"