Розглянуто мотиви жіночої табірної лірики та спогадів. Мета роботи - аналіз досвіду, винесеного авторами-жінками з таборів і відображеного в їх творчості, який допоміг їм пережити страхітливе табірне зневолення та нівелювання, протиставити повному безправ'ю та брутальному насильству свою волю до життя та свободи. Поняття "емансипація" сприймається як антитеза до тих асоціацій, що їх породжують табірна дійсність і табірна творчість. Однак пам'ять про пережите жінками - жертвами ГУЛАГу - повинна відновлюватися та зберігатися в її максимально можливій повноті. Спогади жінок, як і їх табірна лірика, надають багатий матеріал для аналізу спотвореного вияву жіночої емансипації, що обернулася в тоталітарній радянській імперії протилежним до соціальних утопій боком. Брутальне упослідження та безправ'я жінок, установлене як норма в ГУЛАГу, здатне й досі впливати на суспільство, не готове вислухати жінок-табірниць без упереджень чи осуду.

• Колошук Надія Георгіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"