Мета роботи - дослідження нових регуляторів біосинтезу антибіотиків і споруляції у стрептоміцетів. Методи включали тонкошарову хроматографію, спектрофотометрію і визначення маси за допомогою HPLC/MS, використовуючи ESI і APCI методи. Сорок вісім штамів стрептоміцетів, ізольованих із грунтів різних місцевостей України, перевірено на здатність продукувати регулятори біосинтезу антибіотиків і морфогенезу за допомогою двох тест-систем - мутантних штамів Streptomyces globisporus 1912-Б2 і S. griseus 1439, які втратили здатність синтезувати антибіотики ландоміцин E і стрептоміцин відповідно, а також утворювати спори. Досліджувані стрептоміцети розподілені на 3 групи: 31 штам (62 %) відновлював здатність обох мутантів продукувати антибіотики і спори, 17 штамів (35 %) не проявляли згаданої біологічної активності і лише один штам (2 %) утворював регулятор, який відновлював антибіотичну активність і морфогенез у штаму 1439. Із агаризованих культур штамів першої групи K4 і TP144 виділено і очищено за допомогою тонкошарової хроматографії індивідуальні сполуки, які відновлювали біосинтез антибіотиків і морфогенез у тест-штамів 1912-Б2 і 1439. Обидві сполуки характеризуються однаковими показниками Rt (2,34 хв) і максимумами поглинання (255 нм) і мають молекулярні ваги (m/z) 135 і 155 відповідно. Висновки: 2 споріднені сполуки, які продукуються штамами K4 і TP144 різних стрептоміцетів і відновлюють біосинтез антибіотиків і споруляцію у тестових мутантних штамів, було очищено і деякі їх властивості (Rf, максимуми поглинання і m/z) було охарактеризовано. Наступне дослідження виділених регуляторів за допомогою ЯМР надасть змогу встановити їх молекулярну структуру.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"