Досліджено проблеми підвищення ефективності хірургічного лікування пацієнтів з високодиференційованим раком щитовидної залози (РЩЗ) шляхом стратифікації факторів ризику серцево-судинних ускладнень (ССУ), розробки персоніфікованої техніки проведення хірургічного втручання та ведення післяопераційної рани, використання альтернативної методики підготовки до радіойодної абляції. Встановлено діагностичну та прогностичну значущість визначення рівня мікроальбумінурії щодо ймовірності ризику розвитку ССУ у ранньому післяопераційному періоді. Доведено, що виконання оперативного прийому, заснованого на тому, що хірургічний доступ і метод активного дренування післяопераційної рани здійснюється з урахуванням анатомо-топографічних варіантів розповсюдженості патологічного процесу, сприяє мінімізації проявів операційного стресу, ранньому відновленню і мобілізації хворого, скороченню термінів реконвалесценції й перебування в стаціонарі за найменшої кількості ускладнень. Обгрунтовано доцільність застосування рекомбінантного людського тиреотропіну під час підготовки пацієнтів до постопераційної терапії радіоактивним йодом для підвищення ефективності абляції залишкової тиреоїдної тканини та запобігання ризику рецидиву захворювання в групах осіб як з низьким, так і з високим онкологічним ризиком.

• Зінич Петро Петрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"