Поняття "інституціоналізація політичної участі" визначено як процес становлення інститутів, які легалізують та легітимізують нові форми залучення молоді періоду незалежності України до політико-владних відносин, індивідуальні або групові дії суб'єктів політичного процесу з метою впливу на структури влади для всебічної модернізації суспільного життя. Виявлено суперечності інституціоналізації політичної участі, які зумовлені невідповідністю формальних інститутів демократичних практик і реалій взаємодії суб'єктів політико-владних відносин. На основі дослідження динаміки політичної участі молоді за період від "революції на граніті" 1990 р. до сьогодення та виокремлення шляхів залучення молоді до політико-владних відносин в Україні з'ясовано, що більшість молоді є лише потенційно активною, проте обмеження свободи вибору, ігнорування особистих і суспільних пріоритетів, руйнування перспектив життєвих траєкторій та інтеграційних прагнень стимулюють широке залучення молодих людей до різних форм конвенційної та неконвенційної політичної участі.

• Кавилін Олексій Анатолійович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"