Досліджено процеси структуроутворення квазікристалічної та співіснуючих кристалічних фаз із застосуванням методів оптичної металографії, рентгеноструктурного, рентгенофлюресцентного та диференціального термічного аналізів. Корозійні властивості сплавів досліджено за допомогою гравіметричного та потенціодинамічного методів у розчинах солей і кислот за кімнатної температури. Встановлено формування двох модифікацій декагональної квазікристалічної фази (AlFe- і AlNi-тип) залежно від складу. В сплаві Al72Ni13Fe15 вона співіснує з монокліною фазою Al5FeNi, а у сплаві Al71,6Ni23Fe5,4 - з кристалічними фазами Al3(Ni,Fe)4, Al3(Ni,Fe)2 і Al3(Ni,Fe). Показано, що стабільність квазікристалічної декагональної фази до кімнатної температури може бути пов'язана з її неповним розпадом у процесі охолодження зі швидкістю 50 К/хв. Об'ємний вміст декагональної фази у сплаві Al72Ni13Fe15 більш ніж у 2 рази перевищує вміст цієї фази у сплаві Al71,6Ni23Fe5,4. Від складу сплаву також залежить мікротвердість, причому загальна мікротвердість сплаву Al72Ni13Fe15 є суттєво вищою. У розчинах кислот найвищу корозійну стійкість має сплав Al71,6Ni23Fe5,4. У розчинах солей досліджені сплави майже не кородують. Залежність питомої зміни маси зразків від часу корозії має параболічний характер. У випадку переходу від сплаву Al72Ni13Fe15 до сплаву Al71,6Ni23Fe5,4 стаціонарний електрохімічний потенціал у розчині 3,0 М NaCl має менш від'ємні значення, а зона електрохімічної пасивності розширюється за рахунок гальмування анодних процесів. Обидва досліджені сплави переходять у пасивний стан у цьому розчині.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"