Досліджено стратегії інтерпретації екологічної складової в біографіях і творах В. Шекспіра. Висловлено передбачення, що вони залежать від жанрової модифікації біографічного твору, естетичного характеру тексту й намірів письменників. Щоб підтвердити передбачення, розглянуто найяскравіші приклади, що належать до жанру літературної біографії (П. Хонан "Шекспір. Життя", С. Грінблатт "Вілл у світі: Як Шекспір став Шекспіром", П. Акройд "Шекспір. Біографія") і біографічної белетристики (Е. Берджес "На сонце не схожі", Г. Тіффані "У мого батька була дочка. Історія Джудіт Шекспір", Ю. Домбровський "Три новели про Шекспіра"). Зазначено, що в літературних біографіях природа грає дві взаємозалежні ролі: виступає як частина фактичного обрамлення й тла для розвитку Шекспірового таланту, а також як когнітивна метафора, покликана пояснити таємницю цього таланту. Що стосується біографічної белетристики, з'ясовано, що в розглянутих творах не можна знайти жодного фрагменту з докладним зображенням батьківщині В. Шекспіра, проте розповідь насичена природою: на рівні метафор, характеристик персонажів, психологічного паралелізму тощо. Зроблено висновок, що обидва типи біографічних творів мають одну спільну рису: територіальний імператив не викликає сумнівів - природа мала величезний вплив у процесі становлення В. Шекспіра як особистості та драматурга.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"