Дмитренко І. В. Ефективність терапії інгібіторами тирозинкіназ пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС = The efficiency of tyrosine kinase inhibitor therapy in patients with chronic myeloid leukemia exposed to ionizing radiation due to the Chornobyl nuclear power plant accident / І. В. Дмитренко, В. Г. Федоренко, Т. Ю. Шляхтиченко, В. В. Шолойко, Т. Ф. Любарець, Т. В. Малінкіна, О. О. Дмитренко, В. В. Балан, С. М. Кравченко, З. В. Мартіна, А. О. Товстоган, Ж. М. Мінченко, І. С. Дягіль // Проблеми радіац. медицини та радіобіології : зб. наук. пр.. - 2014. - Вип. 19. - С. 241-255. - Бібліогр.: 18 назв. - укp.Мета роботи - вивчити ефективність терапії інгібіторами тирозинкіназ (ІТК) пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією (ХМЛ), які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі даних цитогенетичного і молекулярного моніторингу. Обстежено 29 хворих на ХМЛ, у яких було документально підтвержено наявність радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС. З них 20 пацієнтів одержували терапію іматинібом. Групу порівнянння склали 103 пацієнти з ХМЛ без радіаційного анамнезу, які одержували терапію ІТК. Досліджували цитогенетичні та молекулярно-генетичні порушення в дебюті захворювання та на різних етапах терапії ІТК. У пацієнтів з ХМЛ, що зазнали впливу іонізуючого опромінення, в дебюті захворювання не було виявлено збільшення частоти появи додаткових хромосомних порушень та особливостей розподілу за типами BCR/ABL транскриптів. Повну цитогенетичну відповідь (ПЦВ) реєстрували у 50 та 48,5 % пацієнтів в групі спостереження та контрольній групі, відповідно. Велику молекулярну відповідь (ВМВ) визначали у 20 % хворих на ХМЛ, які мали в анамнезі радіаційне опромінення - у 27,6 % випадків пацієнтів групи порівняння. Найкращі результати досягнення ПЦВ і ВМВ виявлено у пацієнтів з терміном передлікованості до 6 міс, у яких іматиніб використовувався як терапія першої лінії. У пацієнтів з ХМЛ (опромінених і неопромінених), яким іматиніб було призначено не пізніше 6 міс від початку захворювання, виявлено вірогідно меншу кількість випадків первинної резистентності до іматинібу. У пацієнтів з ХМЛ, які в анамнезі мали радіаційний вплив, вторинна резистентність розвивалася частіше у порівнянні з групою порівняння і становила 25 %. Висновки: клініко-лабораторний моніторинг з урахуванням частоти досягнення ПЦВ і ВМВ показав високу ефективність ІТК в лікуванні хворих на ХМЛ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Подовження строку передлікованості призводить до зниження ефективності терапії ІТК та підвищення ймовірності розвитку первинної резистентності. Пацієнти з ХМЛ, які в анамнезі мають радіаційний вплив, характеризуються більш частим розвитком вторинної резистентності. Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.2-52 + Р361
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|