РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000668063<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Дмитренко І. В. 
Оцінка відповіді на терапію іматинібом у пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією з e13a2 та e14a2 транскриптами гена BCR/ABL1 = Assessment of response to imatinib therapy in patients with chronic myeloid leukemia with e13a2 and e14a2 transcripts of BCR/ABL1 gene / І. В. Дмитренко, В. Г. Федоренко, Т. Ю. Шляхтиченко, В. В. Шолойко, Т. Ф. Любарець, О. О. Дмитренко, В. В. Балан, С. М. Кравченко, З. В. Мартіна, А. О. Товстоган, Т. В. Малінкіна, Ж. М. Мінченко, І. С. Дягіль // Проблеми радіац. медицини та радіобіології : зб. наук. пр.. - 2015. - Вип. 20. - С. 328-340. - Бібліогр.: 16 назв. - укp.

Мета роботи - дослідження впливу e13a2 та е14а2 транскриптів гена BCR/ABL1 на ефективність терапії іматинібом у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Обстежено 508 пацієнтів з хронічною фазою ХМЛ без радіаційного анамнезу, а також 13 пацієнтів з таким же діагнозом, у яких було документально підтверджено наявність радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС. Не виявлено значущих розбіжностей у гематологічних показниках, рівні додаткових хромосомних аберацій та частоті варіантних транслокацій між пацієнтами, у яких експресувалися транскрипти е13а2 та е14а2. Кумулятивна вірогідність повної цитогенетичної відповіді не відрізнялась у пацієнтів з е13а2 та е14а2 транскриптом і складала 76 та 80 %, відповідно (p = 0,981). Медіана часу досягнення повної цитогенетичної відповіді - 20 міс у обох групах. Серед пацієнтів з е14а2 вірогідно більша частина до 12-го місяця терапії одержала велику молекулярну відповідь (61,5 % проти 23,0 %, p = 0,016). А до 24-го місяця саме в цій групі пацієнтів реєструвалося більше випадків глибокої молекулярної відповіді (38,7 % проти 6,25 %, p = 0,018). Не виявлено статистично значущих відмінностей у загальній виживаності та у виживаності без прогресії у пацієнтів з різними типами транскриптів. Безподійна виживаність у пацієнтів з е13а2 транскриптом була вірогідно нижча у порівнянні з пацієнтами з е14а2 транскриптом (52 % проти 61,0 %, p = 0,039). Кількість первинно резистентних пацієнтів не залежала від типу транскрипту і складала понад 40 %. У пацієнтів з е13а2 транскриптом було виявлено статистично вірогідне переважання випадків втрати досягнутої повної цитогенетичної відповіді або недосягання великої молекулярної відповіді (43,5 % проти 24,8 %, p = 0,015). Висновки: терапія іматинібом є більш ефективною у хворих на ХМЛ з е14а2 транскриптом у порівнянні з пацієнтами із е13а2 транскриптом. Транскрипт е13а2 можна розглядати як несприятливий прогностичний фактор під час терапії іматинібом у пацієнтів з хронічною фазою ХМЛ.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.3-52 + Р569.411-52

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського