Утягнення в патологічний процес у хворих на цироз печінки (ЦП) різних органів та систем, зокрема органів дихання, трактованих як синтропічні ко- та поліморбідні ураження, серед яких найчастіше зустрічається гепатопульмональний синдром (ГПС), у багатьох випадках зумовлюють важкість загального стану пацієнтів, призводять до значного зниження якості їх життя, стійкої втрати працездатності, мають визначальне прогностичне значення на всіх етапах лікування та є основною причиною смерті гепатологічних хворих. Враховуючи несприятливий прогноз та високу летальність (41,0 %) ГПС, необхідні постійне спостереження та особлива увага лікарів до цієї категорії хворих, а також, для оптимізації лікування, призначення адекватних патогенетично обгрунтованих лікарських засобів. Модифіковано комплексне лікування хворих на ЦП з ГПС різних ступенів важкості, з'ясувавши особливості їх патогенезу, та оцінено його ефективність. У рандомізований спосіб у дослідження залучено 93 хворих на ЦП з ГПС (26 жінок (28,0 %) і 67 чоловіків (72,0 %) віком від 27 до 67 років), які лікувалися у Львівському обласному гепатологічному центрі в 2012 - 2015 рр. Пацієнтам проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем згідно з вимогами сучасної медицини. За результатами дослідження показники кислотно-основної рівноваги (парціальний тиск вуглекислого газу, бікарбонат, стандартний бікарбонат, надлишок основ у крові та в позаклітинній рідині) достовірно (<$E р~<<~0,05>) зменшувалися з наростанням важкості ураження легень, а рівні циклічного гуанозинмонофосфату, ендотеліну-1, прозапального туморнекротизувального фактора alpha, показників ренін-альдостеронової системи (ренін, альдостерон) прямопропорційно залежали від ступеня важкості гепатопульмонального синдрому. Це дало змогу обгрунтувати доцільність застосування таких груп лікарських засобів: буферні розчини, beta-блокатор (карведілол), антагоніст рецепторів до ангіотензину II (вальсартан), інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (еналаприл), інгібітор фосфодіестерази (пентоксифілін), конкурентного антагоніста альдостерону (спіронолактон). Висновки: призначення модифікованого патогенетично обгрунтованого лікувального комплексу хворим на ЦП з урахуванням ступенів важкості ГПС дало змогу підвищити ефективність лікування на 13,7 % й покращити показники фізичної активності, життєздатності, психічного та загального здоров'я, зменшити відчуття болю, а також роль емоційних проблем у обмеженні життєдіяльності, а отже, покращити фізичний і психічний статус пацієнтів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Абрагамович Мар'яна Орестівна (медичні науки)
• Абрагамович Орест Остапович (медичні науки)
• Толопко Соломія Ярославівна (медичні науки)
• Ферко Марія Романівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"