На сьогодні доступна широка різноманітність протоколів з підготовки сперми для використання в циклах ДРТ. Проте ці методи залучають часте швидкісне центрифугування, що відділяє сперматозоїди від захисного антиоксидантного середовища, яке створюється сім'яною плазмою. Внаслідок цього ДНК сперми страждає через надлишок РФК. Зазвичай, сім'яна плазма містить високо- і низькомолекулярні сполуки, які захищають сперматозоїди від високотоксичних кисневих радикалів (мідь, супероксиддисмутаза цинку і каталаза). Крім того, оригінальна плазма містить антиоксиданти, що ламають ланцюг, такі як аскорбат, урат, альбумін, глутатіон і таурин. Таким чином, сім'яна плазма відіграє вирішальну роль у захисті від РФК, і її видалення під час підготовки сперми до циклів ДРТ небезпечно для цілісності ДНК сперми. Інша форма ятрогенного втручання, що може призвести до пошкодження ДНК, є кріоконсервація, яка широко використовується в циклах ДРТ. Хоча було доведено, що кріоконсервація сперми не збільшує рівень ФД сперматозоїдів, інші дослідження вказують на те, що процес заморожування-відтаювання значно ушкоджує спермальну ДНК. На даний момент флеш-заморожування в рідкому азоті є найкращим методом для кріоконсервації людської сперми. Поясненням цього можуть слугувати такі гіпотези: сперматозоїди неплідних чоловіків мають більший рівень нерегулярної організації хроматину і, таким чином, показують суттєве зменшення опору хроматину тепловій денатурації. Іншим чинником може бути брак захисних елементів у сім'яній плазмі. Питання цілісності генома чоловічих гамет актуальне для діагностики і лікування чоловічої неплідності, підвищення ефективності методів ДРТ і запобігання передачі генетичних дефектів у разі використання ДРТ, особливо за ICSI. З огляду на все вищезазначене, існує необхідність розроблення та широкого впровадження лабораторних тестів, що могли б оцінити цілісність батьківського генетичного матеріалу та надали змогу більш точно визначити причини батьківського фактора неплідності.

• Чорнокульський Ігор Сергійович (медичні науки)
• Бойко Микола Іванович (1956–) (медичні науки)
• Бойко Микола Іванович (технічні науки)
• Бойко Марина Іванівна (технічні науки)
• Бойко Михайло Іванович (біологічні науки)
• Бойко Микола Іванович (технічні науки)
• Бойко Марія Іванівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"