Травма хребта - одна з найбільш обговорюваних проблем сучасної медицини. У 36 - 72 % постраждалих хребетно-спинномозкова травма поєднується з пошкодженням інших органів та систем. Одним із різновидів поєднаної травми хребта є вертеброторакальна травма. Мета дослідження - вивчення й аналіз клінічних результативних ризиків виникнення летального результату перебігу травматичного процесу в постраждалих із вертеброторакальною травмою. Досліджено 157 випадків вертеброторакальних пошкоджень. Проведено аналіз клінічних результативних ризиків залежно від клініко-анатомічних ознак пошкодження хребта, ступеня пошкодження спинного мозку на основі порушень моторних та чутливих функцій, а також ступеня тяжкості травми за стандартизованою системою оцінки Injury Severity Score (ISS). Установлено, що клінічний результативний ризик характеризується як катастрофічний у разі пошкодження шийного відділу хребта, за множинних пошкоджень хребта, пошко-джень типу C (AO/ASIF) та у разі тяжкості пошкодження понад 45 балів. Критичний ризик характерний за переломовивихів та пошкоджень заднього півкільця хребця, у разі порушення функції Frankel A та Frankel В, за тяжкості пошкодження 36 - 45 балів. Суттєвий ризик - у разі пошкодження верхньогрудного відділу (Th1 - 6) та багаторівневих пошкоджень хребта, пошкоджень типу B (AO/ASIF), за порушення функції Frankel C, за тяжкості пошкодження 26 - 35 балів. Несуттєвий ризик - у разі пошкодження нижньогрудного відділу (Th7 - 12), у разі пошкодження тіла хребця та зв'язкового апарату хребта, у разі пошкоджень типу A (AO/ASIF), за порушення функції Frankel D, за тяжкості пошкодження до 25 балів. Мінімальний ризик - у разі пошкодження поперекового відділу хребта та порушення функції Frankel E. Висновки: вертеброторакальні пошкодження є важливою медико-соціальною проблемою, яка характеризується насамперед значним ризиком виникнення летального результату перебігу травматичного процесу, що викликає тяжкі соціальні й економічні наслідки. Ризик летального результату перебігу травматичного процесу коливається від мінімального до катастрофічного, що вказує на різну силу та інтенсивність впливу ризикстворюючих факторів.

• Гур'єв Сергій Омелянович (медичні науки)
• Сацик Сергей Петрович (медичні науки)
• Кушнір Володимир Абрамович (фізико-математичні науки)
• Кушнір Василь Андрійович (педагогічні науки)
• Кушнір Віталій Андрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"