Біологічний ритм - це один з механізмів, який надає змогу організму пристосовуватися до мінливих умов життя. В результаті поглибленого вивчення біоритмів утворилися різні розділи науки і валеології: хрономедицина, хронофізіологія, хроногігіена, хронопатологія, хронодіагностика, хронофармакологія, хронотерапія, хронофармація. Загальна стратегія хронофармакології і хронофармації полягає у розробці наукових принципів і правил оптимального застосування препаратів і їх дозування з урахуванням нормальних і патологічних ритмів усього організму, окремих його систем і органів. Мета роботи - бібліосемантичний аналіз джерел літератури щодо прийому ЛЗ залежно від біоритмів. У роботі було застосовано методи: аналітичний, логічний, узагальнюючий. В даний час у людини встановлено близько 1000 фізіологічних функцій, що мають циркадіанную ритмічність. Кожен орган людини має певний час максимальної активності. Взаємодія лікарських засобів (ЛЗ) і організму в часі може бути двоякою. З одного боку, біологічні ритми можуть змінювати ефект ЛЗ, з іншого - ЛЗ самі здатні впливати на хід біоритмів. Лікарський засіб, прийнятий в різний час доби, діє по-різному. Це залежить не тільки від ритму, що впливає на вироботку ферментів, але і від реакції рецепторів клітин-мішеней на одну і ту ж речовину в різний час доби. Необхідно враховувати також різнобічне виявлення побічних ефектів препарату протягом добового циклу. Антигіпертензивні препарати призначають з урахуванням піків артеріального тиску, фармакокінетики ЛЗ і, таким чином, щоб очікуваний максимальний гіпотензивний ефект припадав на період доби з найбільшими цифрами. Для більшості гіпотензивних ЛЗ є раціональним одноразовий прийом у 15 - 17 год - перед звичайним для багатьох хворих підйомом артеріального тиску о 18 - 20 год. Протиастматичні препарати рекомендується приймати увечері о 20 - 22 год. Антигістамінні препарати призначають у другу половину дня - 15 - 16 год і 19 - 21 год. Анальгезуючі ЛЗ максимально ефективні у другій половині дня. Нестероїдні протизапальні препарати за ревматоїдного артриту приймають увечері, тому що пік болі у разі даного захворювання припадає на ранок. Антациди приймають протягом дня і обов'язково на ніч і ін. Висновки: вивчення й застосування результатів хронофармакології, хронотерапії та хронофармації надасть змогу впровадити нову стратегію лікування, профілактики та здійснення фармацевтичної опіки населенню, в основі якої лежать фундаментальні біологічні закони про часову організацію людини.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коритнюк Раїса Сергіївна (медичні науки)
• Давтян Лена Левонівна (1963–) (фармацевтичні науки)
• Вишневська Лілія Іванівна (1966–) (фармацевтичні науки)
• Гудзь Наталія Іванівна (фармацевтичні науки)
• Загорій Володимир Антонович (1951–) (фармацевтичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"