Відомо, що шийка матки (ШМ) є гормонозалежним органом, що свідчить про певну спільність патогенетичних механізмів, які є підгрунтям для розвитку фонових процесів у ШМ. Мета дослідження - оцінювання особливостей гормонального статусу фонових захворювань ШМ (ФЗШМ) у жінок репродуктивного віку з доброякісними пухлинами яєчників. Проведено оцінювання стану гормонального гомеостазу шляхом дослідження стероїдних і гонадотропних гормонів у крові жінок із ФЗШМ і функціональними кістами яєчників (основна (перша) група - 60 пацієнток) і жінок із оперативними втручаннями на придатках з приводу пухлинних новоутворень (група порівняння (друга) - 60 пацієнток). У контрольну групу увійшли 20 здорових жінок. Проведене бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження виявило високі показники інфікованості урогенітальною інфекцією у жінок обох досліджуваних груп (94,2 %). Особливо привертає увагу високий ступінь інфікованості слизових оболонок урогенітального тракту у пацієнток першої групи дослідження. Під час проведення розширеної кольпосконії у пацієнток першої групи у 2,9 разу частіше було виявлено ектопію циліндричного епітелію, вдвічі частіше - ендометріоз ШМ і поліпи, у 13,3 % - діагностовано кондиломатозний цервіцит як прояв папіломавірусної інфекції, тоді як у другій групі у 2,5 разу частіше діагностовано ендоцервіцит та у 1,8 разу частіше - еродований ектропіон ШМ. Слід зазначити, що у 94 випадках цитологічні мазки були класифіковані за II типом цитограми - запальний тип мазка, із них у 32,5 % були виявлені проліферативні зміни епітелію. У пацієнток обох досліджуваних груп спостерігалася тенденція до підвищення у крові концентрації пролактину 1,8 разу та тестостерону - в 1,6 разу, що є свідченням функціональної гіперпролактинемії та гіперандрогенемїї у даної категорії жінок. У пацієнток із ендокринною дисфункцією на тлі пухлинних новоутворень придатків і фоновими захворюваннями ШМ частіше відзначали ектопію циліндричного епітелію, проліферувальний ендоцервікоз та ендометріоз ШМ, що напевне пов'язано зі значним відсотком інфікування у даній групі, у тому числі і вірусної етіології, а також з тривалими дисгормональними змінами репродуктивної сфери жіночого організму.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"