Натуральні крохмалі є найбільш споживаними полісахаридами в раціоні людини. Вони використовуються в ряді галузей промисловості: харчовій, текстильній, фармацевтичній тощо. Однак через деякі обмеження крохмалі мають бути модифіковані хімічно. Кукурудзяний крохмаль, модифікований стандартними розчинами перманганату калію (KMnO4), проаналізовано за допомогою одночасного термогравіметричного диференціального термічного аналізу, диференціальної сканувальної калориметрії, швидкого віскоамілографічного аналізу, польової емісійної гарматно-сканувальної електронної мікроскопії та енергетичної дисперсійної спектроскопії, дифракційної рентгенодифракції та колориметричного аналізу. Кукурудзяний крохмаль окислювався KMnO4 у різних концентраціях (0,01, 0,02 і 0,05 моль mol L<^>-1) за pH 6,0 протягом 1 год. Після фільтрування, промивання та висушування за 40 <^>oC протягом 24 год, досліджено властивості зразків. Термогравіметричні криві показали ендотермічний пік, пов'язаний з випаровуванням води та 2 екзотермічних піки, які відносяться до розкладання й окиснення органічної речовини до утворення золи. Спостерігався період стабільності, який зменшувався після модифікації. Жалатинізація окисненого крохмалю відбувалася за більш високих пікових температур. В'язкість зразків була значно зменшена, а відносна кристалічність збільшувалася пропорційно використаній концентрації окиснювача. Вміст марганцю та калію під час модифікації збільшувався. Після окиснення морфологічні зміни не спостерігалися, однак потемніння зразків відбувалося через наявність калію і марганцю, виявлених за допомогою енергетично дисперсійної спектроскопії. Зроблено висновок, що одержана плинна паста з низькою тенденцією ретроградації свідчить про доцільність застосування окисненого крохмалю в різних галузях промисловості.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"