На особливу увагу заслуговують не лише загальноприйняті, але й недостатньо досліджені предиктори розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та ускладень, пов'язаних з нею. Серед таких чинників слід виокремити безсимптомну гіперурикемію (ГУ), що розглядається як незалежний фактор ризику серцево-судинних захворювань. Виявлено взаємозв'язок ГУ з АГ, ожирінням, захворюванням нирок, порушенням вуглеводного та жирового обміну, цукровим діабетом, інсулінорезистентністю та оваріальною дисфункцією. Мета роботи - дослідити залежність рівня сечової кислоти (СК) від індексу маси тіла та креатиніну в жінок та чоловіків, хворих на ГХ. Обстежено 74 пацієнтів з гіпертонічною хворобою II стадії (37 жінок і 37 чоловіків) віком 30 - 78 років (середній вік 59,7 +- 1,7 року). З'ясовано, що у жінок підвищений рівень сечової кислоти поєднувався з великими значеннями індексу маси тіла (ІМТ) (r = + 0,20; <$E p~>>~0,05>) та креатиніну (r = + 0,76; <$E p~<<~0,05>). У 88,6 % випадків відбулося коректне прогнозування підвищення рівня СК. У чоловіків підвищений рівень СК мав дуже слабку тенденцію до поєднання з малими значеннями ІМТ (r = - 0,10; <$E p~>>~0,05>) та високим вмістом креатиніну (r = 0,06; <$E p~>>~0,05>). Лише у 51,9 % випадків відбулося коректне прогнозування підвищення рівня СК. Висновки: методом логістичної регресії визначено залежність показників рівня СК від іМТ і креатиніну в крові, яка має тендерні відмінності. Для жінок характерне достовірне зростання рівня СК за умов поєднання великих значень ІМТ та підвищеного вмісту креатиніну (коректне прогнозування у 88,6 % випадків). Натомість у чоловіків прогностична модель виявилась недостовірною.

• Гутор Тарас Григорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"